8 травня 1945 року, після підписання нацистською Німеччиною акту про капітуляцію, о 23:01 почалася перша хвилина миру, перша хвилина теплих сліз, хвилина спогадів. Думок про пережите, думок про майбутнє, мрій та сподівань, що цього не станеться ніколи знов. Але історія повторюється й ми пройдемо по цьому колу з Україною в серці.

Ми шануємо величезну роль нашого народу в перемозі у війні, пам’ятаємо про загиблих воїнів, жертв війни і воєнних злочинів.

В наших душах і серцях – гордість і радість наполовину зі святою скорботою. Бо дуже велика ціна Перемоги. Кожна сім’я сьогодні згадує своїх рідних, яких торкнулася війна своїм полум’яним крилом. День Перемоги завжди житиме в наших серцях світлим днем зі сльозами на очах. А у пам’яті назавжди залишаться святі імена тих, хто віддав своє життя за рідну країну.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв, які захистили Вітчизну 74 роки тому, свято пам’ятаємо воїнів, які загинули на Сході України вже у наш час, закривши собою рідну землю. І нехай наша пам’ять буде непідвладною часу.

І буде наша перемога. І буде наша перша хвилина миру.

Ми віримо. Ми пам’ятаємо. Ми перемагаємо.