З глибоким сумом повідомляємо, що на 89-му році життя помер видатний вчений, хірург, педагог, заслужений лікар України, двічі лауреат Державної премії України Анатолій Васильович Макаров.

Анатолій Васильович Макаров народився 2 січня 1937 року в селі Інгулка Баштанського району Миколаївської області в родині вчителів. У 1960 році закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.

З 1960 по 1964 рік працював хірургом лікарні Шевченківського району міста Києва, з 1964 по 1966 рік — ординатором, а з 1966 по 1975 рік — завідувачем торакального відділення Клінічної лікарні «Медмістечко» у місті Києві.

З 1975 року Анатолій Васильович працював у Національному університеті охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика на посадах асистента, доцента, завідувача кафедри торакальної хірургії та пульмонології, професора кафедри.У 1976 році в місті Києві під керівництвом А. В. Макарова була організована служба невідкладної медичної допомоги при торакальній травмі. Саме завдяки його професіоналізму, наполегливості, організаторському таланту та глибокому розумінню потреб практичної медицини було сформовано підґрунтя для розвитку сучасної допомоги пацієнтам із тяжкими ушкодженнями грудної клітки. Накопичений досвід і багаторічна плідна праця дозволили у 2000 році відкрити на базі Київської міської клінічної лікарні № 17 відділення політравми.А. В. Макаров зробив значний внесок у розвиток вивчення, діагностики та хірургічного лікування травматичних пошкоджень органів грудної клітки, неспецифічних захворювань органів дихання та межистіння. Його професійна діяльність була нерозривно пов’язана з порятунком людських життів, впровадженням сучасних підходів до лікування складної торакальної патології та вдосконаленням системи надання невідкладної хірургічної допомоги.

За десятиліття самовідданої праці Анатолій Васильович допоміг тисячам пацієнтів, багатьом із яких саме його досвід, рішучість і хірургічна майстерність подарували шанс на життя. Його знання, клінічне мислення та відданість професії стали прикладом для багатьох поколінь лікарів.Особливу увагу Анатолій Васильович приділяв підготовці наукових кадрів та лікарів-хірургів для практичної охорони здоров’я. Під керівництвом професора А. В. Макарова було захищено 10 кандидатських дисертацій. Він виховав покоління фахівців, які продовжують його справу, зберігаючи традиції високого професіоналізму, відповідальності та людяності.Невимовний жаль переповнює серця кожного, хто знав Анатолія Васильовича Макарова. Його внесок в українську медицину є безцінним. Світла пам’ять про видатного лікаря, науковця, педагога і наставника назавжди залишиться в серцях колег, учнів, пацієнтів та всіх, кому пощастило працювати поруч із ним.

Висловлюємо щирі співчуття рідним Анатолія Васильовича.

Вічна пам’ять.