Народився 02.04.1944 р., член-кореспондент Національної академії медичних наук України, обраний 06.11.2003 р. за спеціальністю “проктологія”, доктор медичних наук (1990), професор (1991). Почесний академік АМН Білорусії, Академік  міжнародної Академії антропології, Заслужений лікар України (1987), лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2004), генерал-майор медичної служби, начальник Військово-медичного управління  СБ України (1983 – 2009), завідувач кафедри хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2000 – 2013), професор кафедри хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ( з 2013).

Один з провідних учених України в галузі хірургії та проктології. Основні напрями наукової діяльності: клінічне застосування сорбційних методів детоксикації в хірургії, проктології, радіаційній медицині; медико – біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи; хірургія кишечника, шлунка; лапароскопічна хірургія; хірургія гепато – панкреато – дуоденальної зони; електрозварювальна хірургія; ендоскопічна діагостика і ендоскопічна хірургія товстої кишки; хронічні неспецифічні захворювання кишечника; колоректальний рак. 

Автор 532 наукових праць, в т.ч. 40 підручників та монографій, 52 патентів, 5-томного підручника «Хірургія», який в 2012 р. удостоєний Державної премії України. Підготував 5 докторів та 14 кандидатів медичних наук.
Президент Асоціації колопроктологів України, член Президії Асоціації хірургів України, член Європейських Асоціацій  хірургів, лапароскопічних хірургів, колопроктологів. Головний спеціаліст зі спеціальності «Проктологія» МОЗ України. Голова Наукового Товариства хірургів м. Києва і Київської області. Голова консультативно – експертної групи ДЕЦ МОЗ України. Експерт Комітету з Державних премій України. Член  Державного атестаційного Комітету МОН України. Член Атестаційної Комісії МОЗ України. Член редколегій 12  вітчизняних і 3 зарубіжних фахових журналів. 

Нагороджений Орденами  «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), «За заслуги» ІІ ступеня (2007), «М.І. Пирогов», Почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2008), Верховної Ради України (2009), МОЗ України,  відзнаками «Знак Пошани КМДА, «ПОЧЕСНА Зірка СБ України», «ПОЧЕСНА відзнака СБ України», медалями Національної Академії педагогічних наук України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», Орденами «Преподобний Нестор Літописець», «Святий Володимир ІІІ ст.», «Агапіт  Печерський», багаточисленними відомчими нагородами. Михайлу Захарашу присвоєно міжнародне звання «Посол Миру» (2005).