Сьогодні ми згадуємо подію, що назавжди розділила історію українського атома на «до» та «після»: щороку весна приносить не лише тепло, а й гіркий полиновий присмак спогадів.

26 квітня 1984 року— день, коли мирний атом перестав бути мирним, залишивши по собі пустку в будинках і важкий слід у серцях.

Чорнобильська катастрофа — це не лише цифри на папері чи сторінки підручників, це тисячі зламаних доль і подвиг тих, хто першим пішов у вогонь.

Ми вклоняємося кожному, хто боровся з наслідками аварії. Чорнобиль навчив нас цінувати життя і пам’ятати, що героїзм часто народжується там, де сталася велика помилка. Тиша зони відчуження сьогодні звучить як найгучніший заклик до миру та безпеки.

• Пам’ятаємо тих, хто віддав життя, рятуючи світ від невидимого ворога.
• Дякуємо ліквідаторам за їхню мужність і самопожертву.
• Замислюємося над відповідальністю людини перед природою та майбутнім.

Нехай цей день буде нагадуванням про крихкість нашого світу. Світла пам’ять загиблим.