МОЗ розпочинає розробку Національної політики щодо забезпечення лікарськими засобами (Drug Policy)


Січень, 22, 2016
 

У МОЗ України відбулася перша робоча нарада з питань розробки Національної політики щодо забезпечення лікарськими засобами DrugPolicy під головуванням Першого заступника Міністра охорони здоров’я України Олександри Павленко.

«Під час розробки Національної політики щодо забезпечення лікарськими засобами ми будемо чітко дотримуватись рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка визначила блоки проблемних питань, що потребують державного регулювання», – наголосила Олександра Сергіївна.

Це означає, що робоча група буде працювати за дев’ятьма напрямками, які розробила Всесвітня організація охорони здоров’я, а саме:

1. відбір основних лікарських засобів:

  • прийняття концепції основних ЛЗ з метою встановлення пріоритетів для державної участі у фармацевтичному секторі у відповідності до національної структури захворюваності;
  • визначення критеріїв відбору (надійні та достатні докази, економічна ефективність тощо);
  •  визначення процесу відбору (призначення постійної комісії і т.д.).

2. доступність лікарських засобів:

  • для всіх ЛЗ: скасування або зниження податків і тарифів на основні ЛЗ;
  • контроль націнок; цінова політика;
  • для багатоджерельних ЛЗ (генериків та оригінальних) – підтримка конкуренції завдяки впровадженню політик щодо генериків, генерична замінність та належні практики закупівель;
  • для одноджерельних ЛЗ – цінові переговори, конкуренція завдяки інформації про ціни та терапевтичну заміну, TRIPS-сумісні заходи (примусове ліцензування, «ранні розробки» патентованих ЛЗ для виробників генериків та паралельний імпорт);

3. фінансування системи забезпечення лікарськими засобами:

  • прихильність до підвищення ефективності та зниження непотрібних витрат;
  • збільшення державного фінансування пріоритетних захворювань, малозабезпечених та вразливих верств населення;
  • підтримка відшкодування ЛЗ в рамках державного фінансування та державно-приватного партнерства;
  • обмеження використання позик на цілі розвитку в рамках національних пріоритетів та ін.;

4. системи постачання лікарських засобів:

  • сприяння державно-приватній системі постачання та дистрибуції ЛЗ;
  • здійснення належної практики фармацевтичних закупівель у державному секторі;
  • публікація інформації щодо ціни на лікарські засоби;
  • забезпечення системи постачання ЛЗ при гострих та надзвичайних ситуаціях;
  • проведення інвентаризаційного контролю і вжиття заходів для запобігання крадіжкам та розтратам;
  • забезпечення утилізації небажаних або прострочених ЛЗ.

5. регулювання та забезпечення якості лікарських засобів:

  • прихильність до належної регуляторної практики, у тому числі з необхідністю забезпечення міцної правової основи і достатніх людських та фінансових ресурсів;
  • незалежність регулюючого органу, з відсутнім конфліктом інтересів;
  • прихильність до належної виробничої практики, інспекції та застосування права;
  • регулювання традиційних та рослинних ЛЗ;
  • забезпечення системи моніторингу за несприятливими реакціями;
  • прихильність до регулювання інформації та просування ЛЗ;
  • міжнародний обмін інформацією;

6. раціональне застосування лікарських засобів:

  • наявність повноважного міждисциплінарного національного координаційного органу стосовно політики використання ЛЗ;
  • розробка клінічних настанов в якості основи для вибору основних ЛЗ і навчання фахівців у галузі охорони здоров’я;
  • навчання з проблеми в курсі фармакотерапії у вищих навчальних закладах, що продовжується на етапі післядипломної медичної освіти в якості обов’язкового ліцензування;
  • незалежна і неупереджена інформаційна медицина;
  • просвітницька діяльність щодо ЛЗ серед населення;
  • відмова від порочних фінансових стимулів до виписки ЛЗ;

7. дослідження лікарських засобів, що охоплює дві категорії досліджень:

  • оперативні дослідження доступу до ЛЗ, якості та раціонального використання, що спрямовані на більш глибоке розуміння факторів, що впливають на споживання ЛЗ, і визначення найкращих методів відбору, закупівлі, розповсюдження та правильного споживання ЛЗ як важливий інструмент в оцінці впливу Національної політики та її результатів, що лежать в основі управлінських рішень щодо розробки нових лікарських засобів;
  • клінічні дослідження, що включають в себе розробку нових ЛЗ, нових лікарських форм і виробничих процесів, клінічних оцінок форм ефективності та безпеки та виробничих процесів, а також клінічних оцінок ефективності та безпеки;

8. розвиток кадрових ресурсів:

  • відповідальність за планування і контроль впровадження Національної політики;
  • стимулювання навчання, створення команди та планування людських ресурсів, необхідних для фармацевтичного сектору;
  • визначення мінімальних вимог освіти і професійної підготовки для кожної категорії співробітників;
  • необхідність зовнішнього технічного співробітництва (національного та міжнародного);

9. моніторинг та оцінка:

  • прихильність до принципів моніторингу та оцінки;
  • визначення вихідних даних по всій країні на початку реалізації цієї політики;
  • моніторинг фармацевтичного сектору через регулярні дослідження індикаторів;
  • незалежна зовнішня оцінка впливу політики на всі сектори суспільства та економіки, бажано кожні 2-3 роки.

На першій у новому році робочій нараді колектив сформував 9 підгруп, які працюватимуть за вищезазначеними напрямками. Кожна підгрупа обрала модератора. Перших результатів чекаємо вже за місяць.